Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/131/14

(А/800/159/14)

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Швеця В.В. ,

Суддів - Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.,

секретар судового засідання - Добродуб К.Я.,

з участю: позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Рахнянського Б.Ю.,

провівши у судовому засіданні апеляційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови від 28 вересня 2014 року № 1275 в частині, зобов'язання вчинити дії,

провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

30 вересня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), в якому просив суд скасувати постанову ЦВК від 28 вересня 2014 року № 1275 в частині відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі № 94 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, зобов'язати відповідача повторно розглянути подані ним 23 вересня 2014 року документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в одномандатному виборчому окрузі № 94 та зареєструвати його кандидатом у народні депутати на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в одномандатному виборчому окрузі № 94.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова ЦВК від 28 вересня 2014 року № 1275 в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 є протиправною, оскільки прийнята на підставі висновку про відсутність у поданих позивачем документах для реєстрації кандидатом у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, обов'язкових елементів, зазначених у пункті 1 частини другої статті 55 Закону України від 17 листопада 2011 року № 4061-IV «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-IV), що є порушенням частини третьої статті 60 цього Закону.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову ЦВК від 28 вересня 2014 року № 1275 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.» в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі № 94 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Зобов'язано ЦВК зареєструвати кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі № 94 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із ухваленою постановою, ЦВК звернулася до Вищого адміністративного суду України із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник ЦВК апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного.

23 вересня 2014 року позивач звернувся до ЦВК з заявою про самовисування та реєстрацію кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 94 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Постановою ЦВК від 28 вересня 2014 року № 1275 відмовлено в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в одномандатному виборчому окрузі № 90, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі № 94, ОСОБА_9 в одномандатному виборчому окрузі № 194, ОСОБА_14 в одномандатному виборчому окрузі № 195, ОСОБА_11 в одномандатному виборчому окрузі № 196, ОСОБА_12 в одномандатному виборчому окрузі № 197, ОСОБА_13 в одномандатному виборчому окрузі № 200 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Зазначена постанова в частині відмови в реєстрації позивача кандидатом у народні депутати України мотивована порушенням вимог пункту 1 частини другої статті 55 Закону № 4061-VI, оскільки заява ОСОБА_2 про самовисування не містить зобов'язання у разі обрання його народним депутатом України припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.

Задовольняючи позов частково, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що ОСОБА_2 подав до ЦВК всі документи, перелік яких встановлено частиною другою статті 55 Закону № 4061-VI, тому у відповідача відсутні підстави, передбачені пунктом 2 частини першої статті 60 Закону № 4061-VI, для відмови в реєстрації позивача кандидатом у депутати.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Закон № 4061-VI прийнятий для регулювання та деталізації процедури обрання народних депутатів України, встановлює права та обов'язки для суб'єктів виборчого процесу, регламентує порядок висування та реєстрації кандидатів у народні депутати України.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 4061-VI кандидати у депутати в одномандатних округах реєструються Центральною виборчою комісією за умови подання їй документів, передбачених статтею 55 цього Закону.

Пунктом 1 частини другої статті 55 Закону № 4061-VI передбачено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України), та отримання нею, зокрема, заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає).

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що пункт 1 частини другої статті 55 Закону № 4061-VI вимагає від кандидата в депутати у заяві про самовисування взяти певні зобов'язання, колегія суддів вважає, що ця вимога закону поширюється на всі перелічені в цьому пункті випадки: зобов'язання припинити діяльність, скласти представницький мандат, передати в управління іншій особі належні підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що позивач не подав до ЦВК заяву із зобов'язанням припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України, ЦВК обґрунтовано розцінила це як відмову від взяття на себе окремого зобов'язання та як відсутність заяви про самовисування як такої.

Таким чином, подана позивачем заява про самовисування не відповідала законодавчо встановленим вимогам для цього документу.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 60 Закону № 4061-VI Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про законність Постанови № 1275 в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі № 94 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За вказаних обставин, зважаючи на неправильне застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення із постановленням нового про відмову у задоволенні позову.

З огляду на викладене, керуючись статтями 196, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови від 28 вересня 2014 року № 1275 в частині, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді В.В.Швець

В.В.Малинін

О.Ф.Ситников